Сайт МЗОШ №23

В Facebook набирает популярности флешмоб #читайукраїнське

mixnewa — Sun, 26 Nov 2017 19:18:50 GMT

$CUT$ Украинский институт книги начал флешмоб для любителей украинской книги.

Для распространения идеи книголюбов в Facebook необходимо написать о последней прочитанной книге украинского издательства, сфотографировать и поделиться впечатлением о ней. Об этом сообщила на своей странице в Facebook заместитель директора Института книги по развитию Анастасия Левкова. Хэштегом флешмоба стали: #читайукраїнське i #ireadua.

Институт книги советует затегать друзей к посту, чтобы передать эстафету. Быстрый анализ нового флешмоба в Facebook выдает сообщения как обычных ценителей литературы, так и представителей власти.

Павлинов В. Книги

mixnewa — Thu, 16 Nov 2017 15:40:55 GMT

$CUT$ Павлинов В.

Книги

Шуршат по булыжнику шины,
разносится грохот и крик:
рабочие грузят в машины
тяжелые партии книг.

Картонные синие пачки,
обвязанные бечевой,
привозит рабочий на тачке
и складывает на мостовой.

А двое других, деловито
друг другу командуя: «Р-раз!»
бросают в стальное корыто
тюки отпечатанных фраз...

Все новые партии грузов
везут со складских площадей,
и с грохотом рушатся в кузов
тяжелые мысли людей.

Потом их погрузят в вагоны,
и тихо с путей городских
под пломбами двинутся тонны
волнений и мыслей людских...

На дальней, глухой остановке
их ждет справедливейший суд.
Их примут.
Обрежут бечевки.
Раскупят.
Откроют.
Прочтут.

До дыр, до белесого цвета
зачитаны будут одни.
И где-то в тайге до рассвета
в домах не погаснут огни.

Другие в шкафах продежурят,
годами от скуки пылясь,
пока их с махоркой не скурят
иль просто не выкинут в грязь.

Україна - НАТО: безпека через партнерство та співробітництво

mixnewa — Thu, 16 Nov 2017 15:16:37 GMT

Україна - НАТО: безпека через партнерство та співробітництво

Протягом двадцяти років Україна й НАТО постійно інтенсифікували партнерство та співробітництво та збагатили одна одну численними внесками в забезпечення безпеки та стабільності в усьому світі.

В рамках Особливого партнерства, програми «Партнерство заради миру» (ПЗМ), Інтенсифікованого діалогу Україна-НАТО та Плану дій Україна-НАТО, Альянс бере участь у проведенні реформ з метою здатності України гарантувати власну безпеку через військову співпрацю, реформування структур безпеки і оборони, співробітництво в галузі озброєнь, економічні аспекти оборони, планування на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру, науку й довкілля.

В свою чергу, Україна є найактивнішим контриб’ютором в сфері проведення операцій НАТО з підтримання миру та реагування на кризи безпосередньо та через участь в Силах реагування НАТО. Український контингент продовжує миротворчу діяльність в рамках операції під проводом НАТО у Косові. Україна робить істотний внесок у зміцнення міжнародної стабільності й у боротьбу з тероризмом через участь в антитерористичній операції НАТО «Активні зусилля» на Середземному морі та Міжнародних силах сприяння безпеці в Афганістані. Наша країна долучається до підготовки й наданні практичної допомоги національним силам безпеки в рамках тренувальних місій НАТО Іраку та планувалось в Афганістані (після 2014 р.). Суттєвий внесок Україна зробила в операцію НАТО «Океанський щит»: фрегат ВМС України «Гетьман Сагайдачний» виконував завдання протидії піратам в Аденській затоці. Крім того, Україна була першою країною-партнером, що взяла участь у Силах реагування НАТО, а в 2013 р. майже єдиною з країн-партнерів (окрім Фінляндії). Таким чином, будь-яким способом, але Україна брала участь у всіх операціях та більшості місій НАТО.

Сучасні операції є каталізатором внутрішніх трансформаційних змін, які відбуваються всередині як міжнародних організацій, так і національних держав, особливо таких як Україна, де формується сектор безпеки та оборони. Україна бере безпосередню участь в процесі трансформації НАТО - як головної умови ефективності союзу в сучасному без пековому кліматі - через надання транспортних літаків Ан-124-100 в рамках ініціативи НАТО зі стратегічних авіаперевезень.

НАТО – одна з найактивніших організацій, що здійснює допомогу у проведенні реформ в Україні в сфері безпеки та оборони, з метою приведення їх у відповідність до нових вимог клімату безпеки, демократії та наявних ресурсів. НАТО сприяє зміцненню цивільного контролю над оборонним і безпековим сектором, вдосконаленню інституційних можливостей цих установ, необхідних для розвитку України як демократичної країни. З метою усунення негативних соціально-економічних наслідків оборонної реформи НАТО надає експертну допомогу Україні у розробці комплексної програми перепідготовки й адаптації військовослужбовців, що звільняються у запас. У рамках проектів Цільового фонду ПЗМ окремі країни Альянсу надають Україні допомогу щодо знищення протипіхотних мін, боєприпасів, стрілецької зброї і легкого озброєння. Практичне співробітництво з питань планування на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру і готовності до катастроф складається не тільки з підготовки через навчання та тренування, але й безпосередньої допомоги під час їх виникнення. У рамках програми «наука заради безпеки» НАТО профінансувала низку проектів наукових досліджень у сфері інформаційних технологій, клітинної біології й біотехнологій, а також нових матеріалів, раціонального використання природних ресурсів й розв’язання проблем довкілля, яке зазнало шкоди внаслідок військової діяльності.

Політичний процес щодо вступу України в НАТО зазнав глибоких коливань. До 2004 року центральною для України темою було отримання сигналів щодо процедур та термінів вступу, оскільки визначення конкретних дат слугувало б підтвердженням намірів НАТО й дозволило б Україні заявити про зміну військово-політичного статусу. У 2008 р. з боку України були зроблені необхідні практичні та політичні кроки - консолідація позиції основних політичних сил («Лист трьох») заради долучення до Плану дій НАТО заради членства, що надавало офіційний статус кандидата в члени. Однак, через відкрите протистояння Росії, а також її змову з певними країнами-членами (ФРН, Франція та інш.) долучення до ПДЧ було заблоковано, натомість отримане запевнення, що вона Україна стане членом НАТО (невідомо коли й за яких умов).

Прийняття Україною в 2010 р. невідомого для міжнародного права «позаблокового статусу» у зовнішній безпековій політиці й, відповідно, відмова від набуття членства в НАТО, започаткували так зване прагматичне співробітництво з НАТО, що по-суті було переспівом російського визначення. Проте, участь в операціях та місіях навіть інтенсифікувалась. Таке партнерство принесло не менше зобов’язань у військово-політичній сфері, ніж членство в НАТО, але суттєво відрізнялось від членства форматом участі у прийнятті рішень. На той час Україна була повністю інтегрована в НАТО, виключенням було тільки участь в прийнятті рішень та право на колективну безпеку, що належить тільки членам Альянсу. Постає питання: якщо не членство й, таким чином, не тільки обов’язки, але й гарантії колективної безпеки з боку Альянсу, то основною метою партнерства та співробітництва було досягнення Україною спроможності самостійно забезпечувати власну безпеку та оборону.

Відтоді будь яке питання щодо членства було скасоване, внесені зміни або прийняті нові документи, що визначали забезпечення національної безпеки держави Україною самостійно. Проте виконання Річних національних програм в рамках Плані дій Україна НАТО продовжувалось, не дивлячись на те, що такий процес має підготувати саме до членства, але в сфері реформування сектору безпеки та оборони ці програми кожного року переписувались майже дослівно, був знищений головний органі контролю за виконанням програм – державний Центр з питань євроатлантичної інтеграції й про вступ вже ніхто не мріяв. Натомість наголошувалось на подальшій співпраці, «прагматичному партнерстві» й ілюзорному почуттю безпеки через впевнення «нам ніхто не загрожує».

Криза в Україні 2014 р. остаточно довела недієвість наявних міжнародно-правових гарантій незалежності та територіальної недоторканості нашої держави. Протягом певного часу вважалось достатнім для захисту національної безпеки існування міжнародних домовленостей в рамках Меморандуму про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, Договорів про стратегічне партнерство, двосторонніх угод, які декларували повагу до суверенітету України, дотримання існуючих кордонів, зобов’язання утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України. Ігнорувалось або узагальнювалось існування зовнішньої загрози з боку будь-якої держави, що слугувало пріоритетним підґрунтям для відмови від участі в існуючих системах колективної безпеки, обумовлювало «позаблоковий статус» й визначало спосіб забезпечення національної безпеки як самостійний.

Проте, політична криза в Україні, що переросла у вторгнення на територію держави збройних формувань, проведення ними насильницької терористичної діяльності, спрямованої на сепаратизм та кінцеву втрату територіальної цілісності свідчить про те, що наша країна не в змозі ані гарантувати, ані забезпечити безпеку держави власними силами, а також вирішити конфліктну ситуацію без міжнародної підтримки, не говорячи вже про превентивне попередження й недопущення кризи.

Першим кроком на ранній стадії політичного тиску та початкового втручання збройних формувань було намагання України отримати допомогу з боку міжнародного співтовариства, на чолі з ООН. Спроби досягти відповідного рішення з боку Ради безпеки ООН були приречені, оскільки РФ агресором себе не вважала й окупації території України не визнавала, як постійний член РБ застосувала право вето стосовно необхідних для України резолюцій. Не вдалось знайти вирішення конфлікту в рамках Генеральної Асамблеї ООН.

може слугувати гарантіями безпеки тільки укладанням договорів про стратегічне партнерство, оскільки на відміну від союзницьких відносин, стратегічне партнерство не передбачає юридично жорсткої системи зобов’язань безпекового характеру.

Введення в дію санкцій з боку міжнародних організацій, Европейського союзу, НАТО та певних країн щодо РФ з метою примусу до вирішення конфлікту поступово має вплив, але не захищає від втрати територій України; сприятиме в перспективі, але не припиняє збройного втручання та політичного тиску, що загрожує втратою суверенітету нашою державою.

Крім того, це заходи, спрямовані на подолання вже існуючої кризи. В майбутньому Україні необхідні дієві міжнародні гарантії, які б забезпечували превентивне запобігання будь-якому способу зовнішнього втручання у внутрішні справи української держави, попередження виникненню будь-яких кризових та конфліктних ситуацій, протистояння ризикам та загрозам національній безпеці. Єдиною, з точки зору автора, такою гарантією може бути участь України всистемі колективної безпеки, якою є НАТО. Навіть рух в напрямку набуття членства, надасть Україні необхідний час та реальну й дієву допомогу для відновлення власної системи національної безпеки та реформування сектору безпеки та оборони як основи її забезпечення.

Під час кризи в Україні НАТО в черговий раз продемонструвала єдність та готовність до колективного безпеки країн-членів та повну рішучість щодо їх захисту в разі не тільки агресії з боку інших держав, але й можливості розповсюдження конфлікту на території країн-членів. Внаслідок консультацій за статтею 4 Північноатлантичного Договору була досягнуто низка взаємоприйнятних угод стосовно колективних рішень або дій Альянсу безпосередньо щодо подолання кризи та недопущення переростання її в конфлікт в разі потенційної небезпеки країни-члена НАТО або Альянсу в цілому. В процесі консультацій на першому етапі було підтверджено, що незважаючи на неодноразові заклики міжнародного співтовариства, Росія продовжує порушувати суверенітет і територіальну цілісність України та свої міжнародні зобов’язання. Не дивлячись на те, що Президент Польщі підкреслив необхідність розробки жорсткої, адекватної й скоординованої відповіді Заходу на вторгнення Росії в Україну і порушення міжнародного права з боку Росії», стосовно України мова йде лише про політичні та економічні санкції, а також припинення будь-якої співпраці з РФ. Щодо захисту власних членів – Альянс робить всі необхідні термінові заходи з метою нерозповсюдження кризи на території країн-членів. НАТО розгорнула літаки раннього повітряного спостереження АВАКС над територією Польщі та Румунії, зміцнила Місію повітряної поліції в країнах Балтії, військово-морську присутність від Балтики до Чорного моря, а також розгорнула війська для участі у підготовці та навчаннях в Естонії.

Під час саміту НАТО в Уельсі (вересень 2014 р. Велика Британія) буде затверджений Плану дій Альянсу з посилення готовності (Readiness Action Plan), що містить вивчення можливостей розвитку і розгортання відповідних збройних сил для оборони та стримування, пошук можливостей посилення здатності Сил реагування НАТО і Сил спецпризначення швидко реагувати на будь-яку загрозу будь-якому члену Альянсу, в тому числі і таку, яка з’являється без попередження. План дій з посилення готовності також передбачає перегляд спільних навчань, оцінювання загроз, домовленостей про обмін розвідданими, процедур раннього попередження і планування реагування на кризові ситуації. Всі ці заходи оборонні й відповідають міжнародним зобов’язанням НАТО, а також змінам в галузі безпеки.

Певні кроки були започатковані в рамках сесій ПАР на рівні міністрів оборони країн-членів НАТО, а саме: прийнято рішення Данії, Німеччини та Польщі про початок підвищення готовності Багатонаціонального корпусу Північний Схід (Multinational Corps North East), Щецин Польща; затверджена ініціатива Німеччини «В рамках націй» (Framework Nations.), що має забезпечити узгоджені сили і можливості Альянсу; ініціатива семи союзників, на чолі з Великобританії, про створення спільного експедиційного корпусу тощо.

НАТО здійснює підтримку України та робить все можливе в рамках партнерства з Україною, спрямоване на деескалацію кризи, припинення дестабілізації, окупації території України та встановлення миру та стабільності в нашій країні. Криза в Україні є, безумовно, більш істотною та глибинною, ніж минулі конфлікти на «постсовєтському просторі». Але й НАТО робить набагато більш практичних кроків щодо допомоги Україні, демонструючи важливість нашої держави для безпеки в Европі. Зрозуміло, що Альянс не має й не буде розпочинати військового планування на випадок військової агресії в Україну. Це зрозуміло, оскільки Україна не є членомНАТО. Тим самим її захист не є справою Альянсу. В даному разі є недоречним, посилання на приклад Боснії та Герцеговини чи Косово, оскільки рішення з боку НАТО щодо виконання Дейтонських угод (ІФОР та СФОР - Боснія та Герцеговина), операції «Allied Force» й подальша КФОР були прийняті після того як всі дипломатичні засоби були вичерпані. Переговори зайшли у глухий кут, однак геноцид, насильство та репресії продовжувались та наростали. Справді, в тій ситуації, мова не йшла мова щодо стримування, угамування або протистояння Росії.

Більш показовим прикладом є позиція НАТО під час конфлікту в Грузії. Російська Федерація проголосила себе миротворцем й почала воєнні дії, що призвело до масової загибелі цивільного населення та навмисного знищення цивільної інфраструктури з боку Росії, та в кінцевому рахунку до розриву територіальної цілісності Грузії, шляхом самопроголошення Абхазії таПівденної Осетії. Однак, за міжнародним правом миротворча діяльність здійснюється третіми державами з метою регулювання або створення умов для врегулювання міждержавних, а також внутрішніх збройних конфліктів за згодою сторін конфлікту або з використанням примусових заходів за рішенням Ради Безпеки ООН. Під час конфлікту 2008 р. ці умови не були наявні, а «воєнні дії з боку Росії виходили за рамки й не відповідали її миротворчій ролі». Північноатлантична рада засудила рішення Російської Федерації щодо визнання незалежності регіонів Грузії – Південної Осетії й Абхазії, оскільки Росія порушила численні резолюції Ради Безпеки ООН щодо територіальної цілісності Грузії, схвалені самою Росією та не відповідала основоположним принципам ОБСЄ, на яких базується стабільність Европи. Дії Росії поставили під сумнів її відданість миру та безпеці на Кавказі. Щодо практичних дій, то НАТО обмежилась припиненням функціонування Ради Росія-НАТО на два роки, й тільки після того, як були проголошені автономії зазначених грузинських областей.

Вже сьогодні НАТО не тільки рішуче засуджує агресію Росії в Україні, окупацію Криму та тероризм на Сході, але здійснює практичну допомогу суттєво розширюючи рамки співробітництва з Україною. Альянс надасть суттєву допомогу Україні щодо здійснення оборонної реформи, що включатиме створення нових цільових фондів для підтримки оборонного потенціалу в таких важливих сферах як логістика, командування і управління, кіберзахист тощо. Загальний обсяг фонду може становити €12 млн. на 2-3 роки.

Проте, НАТО також чекають важкі час, оскільки наслідки для Альянсу вже невідворотні. Криза в Україні, політичний тиск та збройне втручання Росії практично повернули до необхідності поновлювати політику 90-х рр. ХХ ст., від якої НАТО поступово відходила, завдяки партнерству, співробітництву, зміцненню стабільності та безпеки в Европі, намагаючись через ці інструменти покращити безпековий клімат в Европі та запобігти виникненню будь-яких конфліктів. Сьогодні перед Альянсом стоять два пріоритетних завдання: повернутися до практичного забезпечення безпеки та стабільності саме в Европі через зміцнення безпеки та обороноздатності, а, по-друге, переглянути відносини з певними країнами.

Перше завдання включатиме повернення активної участі США у европейській безпеці як у політичному, так і у військовому відношенні, що вони сподівались буде справою европейських країн. Европейським країнам прийдеться збільшити видатки на безпеку та оборону для забезпечення повного спектру можливостей захисту, не дивлячись на трансформацію, спеціалізацію, кооперацію, заходи в рамках «розумної оборони», тобто заходи зміцнення обороноспроможності при зменшенні оборонних бюджетів.

Нова стратегічна реальність в Европі вже примушує НАТО переглядати політику інвестицій в безпеку, особливо вкладення коштів на усунення недоліків обороноздатності, через навчання та тренування збереження готовності й бойової ефективності НАТО за рахунок покращення освіти та професійної підготовки, розширення програм багатонаціональних навчань, а також більш ефективного використання технологій, що є «Ініціативи об’єднаних сил» (Connected ForceInitiative) Альянсу. Сили швидкого реагування НАТО повинні відігравати вагому роль у забезпеченні здатності військ взаємодіяти і брати участь в оборонній політиці та політиці стримування. Досвід набутий СРН надає унікальну можливість не тільки як базова структура для сертифікації боєготовності сил, але й як каталізатор трансформації збройних сил й вдосконаленні потенціалів країн-членів НАТО та партнерів Альянсу.

Друге завдання – перегляд партнерства та співробітництва, включатиме не тільки активізацію чи припинення останнього з певними країнами, але й нову актуальність розширення НАТО, від якого Альянс через переобтяження кількістю членів також намагався тимчасово «відійти».

Попри всі заходи, що НАТО здійснює в рамках кризового менеджменту, запобігти кризі не вдалось. Тільки членство України в Альянсі гарантувало б надійний захист в майбутньому. Аргументи на кшталт «Україна повинна мати можливість захищати себе самостійно» спрацюють тільки тоді, коли належним чином буде створено (реформувати нажаль мало що залишилось) відповідний сектор безпеки та оборони, а для цього є необхідні умови. Повинна бути обрана певна модель, за якою відбуватиметься процес чітко й послідовно, щоб уникати політичної заангажованості й отримати інституційну спадковість. Тільки таким чином можна досягнути результату. Крім того, як би не боялись терміну люстрація, але її проводити серед кадрового складу структур сектору безпеки та оборони необхідно. Головним критерієм має стати українська державність.

Необхідністю є вибір способу забезпечення безпеки, який би передбачав превентивне запобігання будь-якому способу зовнішнього втручання у внутрішні справи української держави, попередження виникненню будь-яких кризових та конфліктних ситуацій, протистояння ризикам та загрозам національній безпеці. Єдиною, з точки зору автора, такою гарантією може бути участь України в системі колективної безпеки, якою є НАТО.

Членство в НАТО надає вагомі гарантії збереження національної ідентичності та єдності української нації. Перебування у спільноті цивілізованих демократичних країн – членів Альянсу сприятиме формуванню української національної еліти, орієнтованої на національні та европейські цінності, розвитку національної культури та культури національних меншин України. Важливим висновком є те, що демократичні перетворення в Україні необхідні не стільки для вступу в НАТО чи ЄС, скільки як дії за власним вибором України, тобто бажанням українського народу жити в демократичній, економічно розвиненій державі. Вступ до НАТО надасть процесу реформування сектору безпеки та оборони необхідного сенсу. Україна у досяжній перспективі зможе вирішити головне стратегічне завдання – інтегруватися в Европу, скоротивши тривалість і полегшивши труднощі цього процесу.

Зрозуміло, що сьогодні можна тільки декларувати членство, що в умовах війни в України питання про вступ безглузде. Однак, не почавши шлях навряд чи колись дійдеш. Зараз євроатлантичний курс України щодо вступу в НАТО має насамперед визначати вектор зовнішньої політики влади в сфері безпеки та оборони. Перше, що треба зробити, й це буде кроком в євроатлантичному напрямі – це відмовитись від законів «Про засади внутрішньої та зовнішньої політики», яка проголошує невідомо яку «політику позаблоковості», всупереч міжнародному праву, що виключає визначення військових союзів терміном «блок». Внести необхідні зміни в інші закони та стратегічні документи, що були прийняті після 2010 р. Повернути державну політику інформування населення щодо євроатлантичного курсу держави та підрозділи державних органів, діяльність яких становила заходи щодо євроатлантичній інтеграції України.

Нова стратегічна реальність вимагає від України вибору вектору безпекової політики й, навіть, рух в напрямку набуття членства в НАТО, надасть Україні необхідний час та реальну й дієву допомогу для відновлення власної системи національної безпеки та реформування сектору безпеки та оборони як основи її забезпечення.

5 фактів про особливе партнерство між Україною та НАТО

mixnewa — Thu, 16 Nov 2017 15:14:15 GMT

5 фактів про особливе партнерство між Україною та НАТО

9 липня виповнюється 20 років з часу підписання Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО. Які вигоди приніс сторонам цей документ, і чим статус особливого партнерства відрізняється від членства в Альянсі?

Хартію про особливе партнерство між Україною та Організацією Північно-Атлантичного договору (НАТО) підписали під час Мадридського саміту Альянсу 9 липня 1997 року. На відміну від повноправного членства, цей документ не передбачає поширення на Україну 5 статті Статуту НАТО (основоположний пункт про колективний захист у разі нападу на одного з членів - Ред.). Хартія окреслює насамперед політичну та практичну невійськову форми тіснішої співпраці України з НАТО. Вона стала логічним продовженням приєднання України до програми "Партнерство заради миру" у 1994-му. У серпні 2009-го в Брюсселі схвалили декларацію про доповнення Хартії від 1997-го року з урахуванням результатів Бухарестського саміту, що відбувся роком раніше у румунській столиці.

1. Декларація сприяння НАТО безпеці України

В тексті Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО сказано, що жодна країна не має будувати свою безпеку за рахунок безпеки іншої, розглядати жодну частину регіону ОБСЄ як сферу свого впливу і має утримуватися від загрози силою або використання сили проти будь-якої держави. Хартія також задекларувала намір про створення кризового консультативного механізму на випадок, якщо Україна вбачатиме пряму загрозу своїй територіальній цілісності, незалежності або безпеці.

2. Комплексний план підтримки України

Передбачена Хартією підтримка Альянсом України реалізувалася на Варшавському саміті НАТО у липні 2016 року. В заключному комюніке засуджується російська агресія проти України і стверджується, що "незалежна, суверенна і стабільна Україна, що твердо віддана демократії та верховенству права, є ключем до євроатлантичної безпеки". Затверджений самітом Комплексний план з підтримки України передбачає надання найбільшої в історії НАТО допомоги країні, що не є членом Альянсу.

3. Військова співпраця

В межах підтриманої НАТО реформи Збройних сил України передбачається їх перехід до 2019 року на стандарти НАТО (STANAG). За даними міноборони України, військова співпраця українських Збройних сил із оборонними силами країн НАТО розгортається у 13 галузях і за 40 цільовими напрямками. За свідченням міноборони України, це "дозволяє вирішувати найбільш складні завдання, які стосуються обороноздатності держави, вирішення поточних оперативних потреб, і зміцнення оборонного потенціалу та реалізації реформ". Всього називається п’ять стратегічних цілей: створення об’єднаної системи керівництва силами української оборони, ефективна політика планування і застосування ресурсів, посилення боєздатності частин і з’єднань за світовими стандартами, об’єднана з НАТО логістика і система медичного забезпечення.

4. Політичний діалог

Політичний діалог України з Альянсом забезпечується шляхом двосторонніх контактів на всіх рівнях, включно з міжпарламентськими контактами між Верховною Радою України та Парламентською асамблеєю НАТО. Головна роль тут належить створеній 1997 року на виконання Хартії про особливе партнерство Комісії Україна-НАТО (КУН). В розділі III Хартії серед сфер консультацій та співпраці Україною з НАТО називаються "політичні питання євроатлантичної безпеки та стабільності, запобігання конфліктам, управління кризами, підтримання миру, врегулювання конфліктів та гуманітарних операцій, політичні та оборонні аспекти нерозповсюдження ядерної, біологічної та хімічної зброї, контроль над озброєнням та роззброєнням, експорт озброєнь і передача сукупних технологій, боротьба з контрабандою наркотиків і тероризмом". Розділ IV Хартії передбачає проведення регулярних зустрічей між Україною та НАТО на рівні Північноатлантичної ради, взаємні візити високого рівня, механізми військового співробітництва, утворення військової місії зв'язку України при штаб-квартирі НАТО у Брюсселі.

5. Практична допомога

Практична співпраця України з НАТО триває в межах створених під егідою КУН п'ятьох спільних робочих груп Україна-НАТО: з військової реформи, з оборонно-технічної співпраці, з економічної безпеки, з планування на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру та з науки і довкілля. Після початку агресії Росії проти України НАТО започаткував низку трастових фондів на підтримку України:

- з кібербезпеки

- з реформування систем логістики і стандартизації Збройних сил України

- з фізичної реабілітації (протезування) військовослужбовців, поранених в АТО

- з модернізації системи управління військом та зв’язку

- з перепідготовки та соціальної адаптації військовослужбовців

- з розвитку національної системи протимінної діяльності та протидії саморобним вибуховим пристроям

- з перезахоронення радіоактивних відходів

Загальний обсяг цих трастових фондів оцінюється у 6 мільйонів євро. Ще на 10 мільйонів євро впродовж 2014-2017 років можуть розраховувати українські науковці в межах програми НАТО "Наука заради миру та безпеки". Після масштабної кібератаки, якої зазнала Україна 27 червня через вірус Petya.А, заступник генерального секретаря НАТО з нових викликів безпеці Сорін Дукару заявив під час свого візиту до Києва, що "безпекові інтереси України та НАТО повністю пов'язані та переплетені" і оголосив про розширення цільового фонду Україна-НАТО з кібербезпеки.

Співробітництво Україна – НАТО у рамках програми «Партнерство заради миру та безпеки»

mixnewa — Thu, 16 Nov 2017 15:11:44 GMT

Співробітництво Україна – НАТО у рамках програми «Партнерство заради миру та безпеки»

«Партнерство заради миру» (ПЗМ) – це програма практичного двостороннього співробітництва між окремими країнами-партнерами та НАТО, завдяки якій ці країни можуть розвивати відносини з НАТО, самостійно визначаючи власні пріоритети для співробітництва.

Суть програми ПЗМ полягає у партнерстві між окремою країною-партнером і НАТО, що формується на індивідуальній основі, згідно з індивідуальними потребами цієї країни, та реалізується спільно на такому рівні і з такою швидкістю, які обирає уряд кожної країни-учасниці.

Україна приєдналася до Програми ПЗМ 8 лютого 1994 року після підписання відповідного рамкового документу.

У рамках Програми ПЗМ триває реалізація наступних програм та проектів співробітництва України з НАТО:

Ініціатива НАТО з розбудови цілісності та прозорості оборонних інституцій

Мета: надання допомоги у запровадженні в структурах сектору безпеки і оборони України практики ефективного, доброчесного і прозорого менеджменту; зміцненні механізмів протидії і запобігання корупції; удосконаленні системи управління ресурсами.

Основні форми: організація та проведення самооцінки оборонних і безпекових інституцій щодо виявлення корупційних ризиків і загроз; вироблення на підставі цього рекомендацій та їх подальша імплементація; організація та проведення навчальних курсів з антикорупційної тематики; створення кола національних експертів у рамках Ініціативи.

Експертами Альянсу надається практична допомога стосовно реалізації спільно визначених пріоритетів і завдань e рамках згаданої Ініціативи НАТО.

Програма з професійного розвитку цивільного персоналу сектору безпеки і оборони України.

Мета: надання допомоги у підготовці за єдиною програмою цивільного персоналу інституцій сектору безпеки і оборони України, здатного у своїй службовій діяльності до запровадження та реалізації системних державних реформ.

Основні форми: проведення семінарів, круглих столів, стажувань, навчальних курсів в Україні та за кордоном за фінансової підтримки НАТО.

Програма НАТО “Удосконалення військової освіти”

Мета: надання допомоги керівному та професорсько-викладацькому складу військових навчальних закладів України у підвищенні їх рівня підготовки в інтересах системного удосконалення військової освіти.

співробітництва: розвиток системи дистанційної освіти; інноваційні методики освіти та викладання; мовна підготовка; лідерство; теорія управління; психологічна підготовка; психологічні, правові та практичні аспекти ведення бойових дій; стандарти НАТО стосовно системи управління військами; короткотермінові курси для керівництва складу; основи повітряних операцій; обмін досвіду участі в операціях НАТО; військові ігри та комп’ютерне моделювання навчань; цивільно-військові відносини; інформаційна безпека; підготовка штабних офіцерів; психологічна підтримка штабів у ході розгортання операцій; комунікаційні навички викладача, командира; математичне моделювання безпекових питань; економічна безпека.

Трастовий фонд НАТО з утилізації в Україні легких озброєнь та стрілецької зброї і звичайних боєприпасів.

Мета: залучення міжнародної допомоги для ліквідації надлишкових/застарілих легких озброєнь та стрілецької зброї, звичайних боєприпасів, а також протипіхотних мін типу ПФМ-1.

Зазначений Трастовий фонд є найбільшим у світи за обсягами серед подібних.

Завдання: надання допомоги в утилізації:

на 1-му етапі (2006-2010 рр., завершено) – 400 тис. од. ЛОСЗ, 1 тис. ПЗРК та 15 тисяч тонн боєприпасів;

на 2-му етапі (2012 – 2017 рр., триває) – 366 тис. од. ЛОСЗ та 36,3 тис. тонн боєприпасів; 76 тисяч тон звичайних боєприпасів, 3 мільйони одиниць протипіхотних мін типу ПФМ-1;

на 3-му етапі – 366 тис. од. ЛОСЗ та 39,3 тис. тонн боєприпасів, 3 мільйони одиниць протипіхотних мін типу ПФМ-1.

на 4-му етапі – 368 тис. од. ЛОСЗ та 42,4 тис. тонн боєприпасів

Науково-технічне співробітництво Україна – НАТО

mixnewa — Thu, 16 Nov 2017 15:10:49 GMT

Науково-технічне співробітництво Україна – НАТО

Взаємодія України з НАТО у сфері науки та захисту довкілля розпочалася у 1991 р. і здійснюється із застосуванням механізмів програми НАТО/Партнерства заради миру «Наука заради миру та безпеки» (програма НЗМБ).

Метою програми є сприяння співпраці науковців з країн-членів і партнерів Альянсу та фінансування наукових досліджень в галузі безпеки (у формі виділення грантів на реалізацію багаторічних проектів, семінарів, курсів, тренінгів та зустрічі науковців).

Ключовим механізмом забезпечення координації та взаємодії співробітництва у сфері науки та охорони навколишнього середовища є Спільна робоча група Україна-НАТО зі співробітництва з питань науки та довкілля (СРГ), яка була утворена у 2000 р. Засідання зазначеної СРГ проходять раз у рік по черзі в Брюсселі та Києві відповідно.

Протягом 1998-2014 рр. в рамках програми НАТО «Наука заради миру та безпеки» реалізовані 27 спільні багаторічні проекти за участю українських науково-дослідних установ. Наразі на стадії виконання перебувають 32 багаторічних проектів.

Станом на сьогодні, Україна перебуває на першому місці серед країн-партнерів Альянсу за кількістю наукових проектів та обсягом їх фінансування в рамках Програми НЗМБ.

Для отримання гранту на реалізацію наукового проекту в рамках Програми НЗМБ перш за все необхідно подати заявку та презентувати відповідну проектну пропозицію.

Заявка на отримання грантів для реалізації проектів подається напряму, шляхом заповнення спеціальної форми на багаторічний проект на сайті НАТО (Multi-year research & development projects).

Проектна пропозиція на виділення гранту в рамках Програми НЗМБ має обов’язково включати потенційних країн-партнерів по реалізації проекту, орієнтовний термін виконання та необхідну суму на його реалізацію (в тому числі очікувані дотації за Програмою). Крім того, проектна пропозиція повинна відповідати пріоритетам НАТО у відповідній сфері, а саме: бути спрямованою на зміцнення євроатлантичної та міжнародної безпеки, забезпечення миру та стабільності шляхом застосування найкращих наукових та технологічних підходів до вирішення питань, які викликають занепокоєння країн-членів та партнерів НАТО.

Галузі, в яких реалізуються в Україні проекти в рамках Програми НАТО "Наука заради миру і безпеки":

- ЗАХИСТ ВІД ХІМІЧНИХ, БІОЛОГІНИХ, РАДІОЛОГІЧНИХ ТА ЯДЕРНИХ (РХБЯ) РЕЧОВИН;

- ТЕХНОЛОГІЇ ВИЯВЛЕННЯ;

- КІБЕРЗАХИСТ ТА ЗАСТОСУВАННЯ ПЕРЕДОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ЦАРИНІ БЕЗПЕКИ;

- БЕЗПЕКА ДОВКІЛЛЯ.

Україна-НАТО: 20 років партнерства

mixnewa — Thu, 16 Nov 2017 15:07:49 GMT

Україна-НАТО: 20 років партнерства

Двадцять років тому, 9 липня 1997 року у Мадриді Президент України Леонід Кучма,

Генеральний секретар Організації Північноатлантичного договору Хав’єр Солана та лідери 16 країн-членів НАТО підписали Хартію про особливе партнерство. Відтоді цей документ став основоположним у взаємовідносинах між організацією та Україною.

Головною метою НАТО є захист свободи і безпеки всіх її членів політичними та військовими засобами відповідно до Статуту ООН. З самого початку існування Альянс працює над установленням справедливого і тривалого мирного порядку в Європі на засадах загальних демократичних цінностей, прав людини та верховенства права. Ця головна мета Альянсу наповнилась новим змістом по закінченні холодної війни, оскільки вперше у повоєнній історії Європи перспектива її досягнення стала реальністю.

Хартія визначає принципи співробітництва України з НАТО, метою якого є зміцнення стабільності, збереження миру і посилення безпеки в Європі. Щодо гарантій безпеки, то крім міжнародних гарантій забезпечення територіальної цілісності, суверенітету та недоторканості кордонів, зафіксованих у даному документі, найважливішими для України є підтримка з боку НАТО демократичного та економічного розвитку України, а також право України звертатися до НАТО за допомогою і підтримкою у випадку, якщо її політична незалежність та безпека опиняться під загрозою.

«Хартія для нас є тим інструментом, який підсилює наші можливості або відкриває нові», – підсумовується в доповіді Управління політичного аналізу і планування МЗС України. Практичне співробітництво України з НАТО здійснюється на основі передбачених Хартією про особливе партнерство між Україною і НАТО Робочих планів імплементації Хартії, а також Індивідуальної програми партнерства України з НАТО. Сьогодні Індивідуальна програма партнерства між Україною і НАТО в рамках ПЗМ та більш широкий план співробітництва налічують понад 100 практичних завдань. Двосторонні оборонні програми містять ще більше завдань. Таким чином, стосунки України з Альянсом, налагодження та подальша оптимізація яких тривала протягом 1990-х років, поступово вийшли на рівень одночасної взаємодії сторін у трьох взаємопов’язаних площинах:

• багатосторонній форум для консультацій і співробітництва з політичних питань та питань безпеки, яким є РЄАП; 21

• спеціалізоване колективне партнерство в сфері оборони, військового співробітництва та операцій по підтриманню миру – поглибленої ПЗМ, яка з травня 1997 року здійснюється під егідою РЄАП;

• безпосередні відносини Україна-НАТО в формі особливого партнерства, регламентованого Хартією Україна-НАТО.

Що випливає з членства в Організації для країни та її громадян? Які сторони їх життя зачіпає участь в НАТО?

Процес входження до НАТО є стимулюючим фактором для проведення внутрішніх політичних та соціально-економічних реформ усіх сфер суспільного життя, гармонізації законодавства з правовими нормами та демократичними принципами країн-членів НАТО, прискорення трансформації Збройних Сил України, встановлення цивільного демократичного контролю над оборонним та безпековим секторами держави. Після вступу до Альянсу Україна братиме безпосередню участь у процесах вироблення і прийняття рішень щодо подальшого розвитку європейської та євроатлантичної безпеки, які не лише стосуються інтересів національної безпеки України і НАТО, але й формують сучасне середовище євроатлантичної безпеки, включаючи безпеку України. Україна отримає безпрецедентні додаткові гарантії забезпечення державного суверенітету, територіальної цілісності та непорушності державних кордонів відповідно до Вашингтонського договору.

Вступ України в НАТО сприятиме покращенню інвестиційної привабливості країни в очах міжнародних інвесторів. Неможливо назвати точну цифру фінансових вливань, які може отримати Україна, проте досвід країн попередніх хвиль розширення свідчить про значне зростання прямих закордонних інвестицій. Щодо позитивів, які Україна вже має сьогодні, слід згадати проект НАТО щодо створення Трастового фонду для ліквідації надлишків застарілих боєприпасів в Україні. НАТО надає допомогу Україні у вирішенні проблем звільнених у запас військовослужбовців. Завдяки фінансовій підтримці Альянсу з грудня 1999 р. по 2005 р. було організовано 39 курсів з вивчення іноземних мов (англійська, німецька, французька, італійська), які закінчили 447 колишніх військовослужбовців, і 15 курсів з основ 26 ведення підприємницької діяльності для звільнених у запас офіцерів. Членство України в НАТО матиме глибоке цивілізаційне значення для нашої країни. Адже входження до Альянсу означає для нас, перш за все, приєднання до сім’ї націй, що мають спільні демократичні цінності, які цілком поділяє український народ. Національним інтересам України відповідає взаємодія з країнами-членами НАТО у боротьбі проти міжнародного тероризму, розповсюдження зброї масового знищення, нелегального обігу наркотиків, торгівлі людьми, в питаннях захисту навколишнього середовища, становлення громадянського суспільства тощо.

Навігатор сайтів в Інтернеті з інформацією щодо здорового способу життя

mixnewa — Thu, 16 Nov 2017 14:47:34 GMT

Забезпечення особистої безпеки дітей дошкільного віку
https://sites.google.com/site/poradibatkam/golovna/bezpeka-zitta-ditini - Поради батькам
http://nvk167.kiev.ua/osinni-kanikuly - Інструкція з безпеки життєдіяльності учнів під час осінніх канікул
http://gymnasium2.com.ua/720/novyny-holovna/інструкція-з-безпеки-життєдіяльності-учнів-під-час-осінніх-канікул.html - Інструкція з безпеки життєдіяльності учнів під час осінніх канікул
https://klasvladimirovka.jimdo.com/безпека-життєдіяльності/ - Безпека життєдіяльності
http://novohryhorivka1.edukit.kr.ua/bezpeka_zhittyediyaljnosti_uchniv/bezpeka_zhittyediyaljnosti_pid_chas_zimovih_kanikul/ - Правила дотримання безпечної поведінки під час новорічних свят та зимових канікул.
http://novohryhorivka1.edukit.kr.ua/bezpeka_zhittyediyaljnosti_uchniv/bezpeka_zhittyediyaljnosti_pid_chas_vesnyanih_kanikul/ - БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ПІД ЧАС ВЕСНЯНИХ КАНІКУЛ
http://klasnaocinka.com.ua/uk/article/instruktsiya-z-tekhniki-bezpeki-uchniv-pid-chas-ve.html - ІНСТРУКЦІЯ З ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ УЧНІВ ПІД ЧАС ВЕСНЯНИХ КАНІКУЛ
http://www.slovyanka.kiev.ua/253-nstrukcya-z-bzhd-uchnv-pd-chas-ltnh-kankul.html - Інструкція з безпеки життєдіяльності учнів під час літніх каникул
http://www.nmc-volyn.gov.ua/abcView/169/ - Техніка безпеки на літніх канікулах
http://zakinppo.org.ua/bezpeka-zhitt-dijalnosti/2338-pam-jatka-na-litni-kanikuli - Пам'ятка на літні канікули
http://zakinppo.org.ua/bezpeka-zhitt-dijalnosti/646-bezpeka-zhittedijalnosti-ditej-pid-chas-litnih-kanikul - Безпека життєдіяльності дітей під час літніх канікул
http://ridna.ua/2016/06/opytuvannya-pokazalo-zvyazok-mizh-dostatkom-simji-ta-uspishnistyu-uchnya-v-shkoli/ - Отруйні рослини, про які варто знати

Нові підручники.

mixnewa — Thu, 16 Nov 2017 13:36:45 GMT

Шановні батьки та учні!

$CUT$ Шкільною бібліотекою було отримано підручники для 9 класу.

Українська мова. Авраменко
Українська література. Авраменко
Німецька мова. Сотникова
Англійська мова. Карпюк
Російська мова. Баландіна
Всесвітня історія. Полянський
Історія України. Власов
Алгебра. Мерзляк
Геометрія. Мерзляк
Фізика. Бар’яхтар
Хімія. Григорович
Біологія. Шаламов
Трудове навчання (техн.праця). Терещук
Трудове навчання (обсл.праця). Мачача
Основи правознавства. Філіпенко
Інформатика. Ривкінд
Мистецтво. Масол
Географія. Бойко
Основи здоров’я. Бех

Вперше в бібліотеці

mixnewa — Thu, 05 Oct 2017 16:55:13 GMT

Наші першокласники вперше відвідали шкільну бібліотеку. Діти із задоволенням подивилися книги і журнали. Бібліотекар Тетяна Олександрівна розповіла учням про бібліотеку і познайомила їх з правилами поведінки в ній. В кінці заходу юні читачі подарували бібліотеці книги.

$CUT$